Сторінка соціального педагога

соціальний педагог Дорош Ірина Володимирівна

Години роботи:
пн-пт – 8.00 – 17.00

---

Для батьків:
Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженнї впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У школі він є громадським інспектором з охорони дитинства.


Урядова" гаряча" лінія з попередження домашнього насильства1547
Національна дитяча "гаряча" лінія 0 800 500 225 або 116111

Соціальний педагог:
- здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;
- приймає участь в організації безкоштовного харчування учнів з малозабезпечених родин та учнів інших пільгових категорій;
- бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;
- допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;
- проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);
- є посередником між школою, сім'єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

Для учнів:
У яких випадках звертатися до соціального педагога?
якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;
якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;
і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...

---

Інформація уповноваженої особи Чернігівської загальноосвітньої школи №7
До якої слід звернутися у випадках булінгу (цькування ) та насильства в сім’ї:
Жовток Олена Михайлівна (заступник директора з навчально-виховної роботи) тел. 3-04-03,3-02-56

У випадку домашнього насильства звертатись

102 Національна поліція: повідомляти про факт насильства;
15-47 Урядовий контактний портал: цілодобово надаються інформаційні, психологічні, психологічні та юридичні консультації;
0-800-213-103 безоплатна правова допомога;
0-800-500-335; 116-123 (короткий номер з мобільного) національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми, гендерної дискримінації.

Організації та установи, до яких слід звертатися у випадку насильства
1. Територіального органу поліції або за телефоном 102
2. Чернігівського міського центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді т. 678-607, 678-604
3. Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Чернігівської міської ради т. 774-000, 774-134
4. Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи т. 608-382
5. Обласного центру соціально-психологічної допомоги т. 5-83-97 (цілодобово), 5-82-74
6. Відділ соціально-профілактичної роботи (психолог для дівчат підліткового віку) т. 670-453
7. Безкоштовні телефонні «Гарячі лінії»
Національна дитяча «гаряча лінія»: 116-123 (загальноєвропейський номер) чи 0-800-500-335 (для дзвінків з компетентного мобільного): консультують з дитячих питань психологи, юристи та соціальні працівники.
8. Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба (044) -255-64-50
ЗАЯВА
zayava.pdf [192.94 Kb] (завантажень: 1)

План заходів
спрямованих на запобігання та протидію булінгу
в ЗОШ № 7 міста Чернігова на 2023 – 2024 н.р.
plan-zahodv.pdf [422.79 Kb] (завантажень: 2)


Для батьків
Поради батькам під час війни
Війна зумовлює сильний стрес, розчарування, страх. Як дорослим впоратися з такими емоціями, а відтак допомогти дитині? Радимо скористатися такими порадами:
Слухайте
Одні діти хочуть говорити про стресогенну ситуацію, другі — ні. Обидві реакції — нормальні й природні. Якщо дитина хоче поговорити, дайте їй змогу в комфортних умовах поділитися думками й поставити запитання. Уважно вислухайте дитину, при цьому зверніть увагу на мову її тіла, емоції та спонукайте її до спокійної розмови.
Не уникайте складних розмов
Дорослі хочуть захистити дитину від тривожних переживань. А тому намагаються уникати складних розмов, які, на їхню думку, можуть зумовити в дитини негативні емоції. Утім, дитину засмучує власне стресогенна ситуація, а не розмови про неї.
Запропонуйте дитині поговорити й поставте їй відкриті запитання: «Що б ти хотів (-ла) знати?» або «Що ти відчуваєш?». Нехай інтереси та думки дитини визначають тему розмови. Якщо не можете відповісти на те чи те запитання, зізнайтеся у цьому дитині. А відтак скористайтеся нагодою побути «учнем» і разом із дитиною дослідіть питання, яке її цікавить. Переконайтеся, що не надаєте зайву інформацію, не вживаєте незрозумілі дитині слова
Контролюйте контент, який споживає дитина
Наразі по телебаченню та в соціальних мережах детально висвітлюють воєнні події, які відбуваються в країні. Цей контент часто містить фото та відеоматеріали, які не призначені для дітей. Крім цього, навіть дошкільники можуть самостійно шукати відповіді на запитання, які їх цікавлять, в інтернеті. Намагайтеся стежити, якої якості та в яких обсягах інформацію отримує дитина, і будьте готові інтерпретувати та пояснити те, що вона не зрозуміла
Будьте готові до будь-яких запитань та реакцій дитини
Будьте готові до того, що дитина ставитиме запитання про війну. Відповідаючи, стежте за тоном голосу, зберігайте спокій і будьте чесними з дитиною. Поясніть дитині, зважаючи на її вік, що наразі відбувається в країні, і що ви та інші люди робите для того, щоб захистити її та вашу сім’ю. Адекватно реагуйте на відповіді та додаткові запитання дитини.
Діти по-різному реагують на стресогенні події. Це залежить від віку та характеру дитини, та того, чи мала вона травмівний досвід у минулому. Немає правильної чи неправильної емоційної реакції на страх чи тривогу. Тож будьте готові до того, що у дитини може змінитися настрій, поведінка, щоденні звички, зокрема апетит і режим сну. Адекватно й співчутливо реагуйте на такі зміни. Однак зауважте, що вони нормальні, якщо тривають протягом короткого періоду часу.
Потурбуйтеся про себе
Ніхто не застрахований від емоцій, викликаних труднощами. Визначте свої реакції і почуття та приділіть їм увагу. Пам’ятайте, що ви — надійний ресурс для вашої дитини, а тому найліпший спосіб допомогти їй — подбати про свій стан та психічне здоров’я. Поділіться з дитиною техніками, які допомагають вам долати стрес, позбуватися негативних емоцій.
Підтримуйте рідних і приймайте підтримку
Сім’я — найліпше джерело підтримки у складних ситуаціях, зокрема і під час війни. Тож покладайтеся на своїх батьків, братів і сестер і самі допомагайте їм. Війна та труднощі, які вона зумовлює, — можливість для сім’ї не лише продемонструвати свою стійкість, а й зміцнити родинні зв’язки.
Вірте у краще
Зберігайте оптимістичний настрій і дивіться в майбутнє. Люди, сподіваються на краще й позитивно мислять, розвивають стійкість і підвищують свої шанси впоратися з негараздами й при цьому зберегти свій добробут та психічне здоров’я.




Рекомендації батькам щодо профілактики агресивної поведінки підлітків
У підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом. Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії. У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти чималі стриманість, терпіння, пам'ятаючи, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки) – їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження при них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості. Перевести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, дасть змогу відвернути дитину від дріб'язкового «з'ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими.
Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми
• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.
• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків
• Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.
• Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей – єдність їхніх дій.
• Не застосовувати фізичні покарання.
• Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.
• Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.
• Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.
• Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.
• Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.
• Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

---

Соціально-правовий захист дітей

Кримінальна відповідальність
krimnalna-vdpovdalnst.docx [18.87 Kb] (завантажень: 14)
Підліткова дружба
pdltkova-druzhba.docx [14.18 Kb] (завантажень: 6)
Поради батькам, які виховують дітей з інвалідністю
poradi-batkam-yak-vihovuyut-dtey-z-nvaldnstyu.docx [18.91 Kb] (завантажень: 4)
Рекомендації батькам обдарованих дітей
rekomendacyi-batkam-obdarovanih-dtey.docx [15.26 Kb] (завантажень: 4)
ТОП 7 порад, як підтримувати дитину
top-7-porad-yak-pdtrimuvati-ditinu.docx [17.94 Kb] (завантажень: 6)
Як підтримати соціальні навички вашої дитини
yak-pdtrimati-socaln-navichki-vashoyi-ditini.docx [14.67 Kb] (завантажень: 6)
Як правильно хвалити дитину
yak-pravilno-hvaliti-ditinu.docx [16.05 Kb] (завантажень: 5)
Методичні рекомендації з протидії булінгу

---

В останні часи розмов про проблеми насильства точиться багато. Проте, на жаль, лише тільки розмов. Про це усюди говорять, а ось дієвих прикладів конкретної допомоги знають небагато. Особливо, коли ЦЕ стосується САМЕ ВАС. Особливо, коли ПРО ЦЕ соромно і лячно комусь розказати. Особливо, коли ПРО ЦЕ страшно ЗІЗНАТИСЯ в першу чергу САМОМУ СОБІ.
Будь-ласка, вчіться попереджувати біду, вчіть цьому інших.
Збережіть себе, збережіть тих, хто поруч із вами, і тих, хто дійсно любить вас.


З повагою соціальний педагог